Летять роки, як пожухле листя,
В душі гуляє тиха водевіль.
А зрілість крокує на обійстя,
І кудись далеко зникає біль.
І ми вже мандруємо до краю,
П'ємо полин і смачнюще вино.
Осінню позолоту пожинаєм,
І спалюємо втому заодно.
Малюємо дивні акварелі,
Вибираєм білосніжне панно.
Співаємо свої чудні трелі,
І ми уже із Богом заодно.
Своє серце довіряєм Богу,
І Господь ніколи не зрадить нас.
Йдемо на омріяну дорогу,
Вистеляємо наш шлях із прекрас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901559
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2021
автор: Віктор Варварич