Ой, зима, зима дівиця,
Навкруги, сніжок іскриться,
Запалали сяйвом зорі,
Ясний місяць на дозорі.
Хмари дивні притаїлись,
По край неба зажурились,
Все ж скидають перли тихо,
Всім приносять світло, втіху..
Сад і ліс в зимовій сплячці,
А сніжинки в легкім танці,
Поспліталися мережки,
В кущах блиск, білі сережки
Дерев чубчики, у шапках,
Калин грона, в вишиванках,
В білосніжних і сріблястих,
Ледь в червоних, попелястих.
Тиха ніч, зимі шепоче,
Вітерець землю лоскоче,
Ледь здійма пушок легенький,
Зирить місяць веселенький.
Йду, любуюсь, зимнім дивом,
Сріблі ковдри, тішусь сяйвом,
У кристаликах - сніжинках,
Наче в казці по стежинках.
Ой, зима, зима дівиця,
Дай мені, насолодиться,
Краєвидами, красою,
Та морозною росою.
16.01.2021р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901564
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2021
автор: Ніна Незламна