ОБЛУДА

ПідЕш,  -  і  ніхто  не  покличе.
Заснеш,  -  і  ніхто  не  розбудить.
Стирає  сніг  риси  узбіччя.
Біжать  в  морок  люди–облуди.
Зникають,  мов  тіні  опівдні
В  зимовій  хурделиці  білій.
Чи  холодно  їм,  чи  постидно
Тарахкати  мерзлими  кістьми.
- Не  спати,-  торочу,-  не  спати.
По  венах  гармонії  тиша.
- Вставай,  бери  меч,  вдягай  лати,
Роби,  хоч  лихе.  Створи  вірша.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901790
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2021
автор: Пісаренчиха