Я хмарою у небі пропливу

Змінюють  
                                     форму,
                                                                         зміст,  
                                                                                         конфігурацію:
«Тяжкі  слова  для  їх  легких  основ  «
Хто  так  сказав  ,    той  має  ,певно,  рацію.
Пливе  ведмідь,  а  потім  ,  бачиш  слон.
Такий    величний    він  і  має  білі  крила
Крилатий  слон.  Чи  бачите  його?
 А  може    то  не  слон,  а  білії  вітрила,
Які  за  білим  зайцем  понесло.
А  он    закохані  в  просторах  неозорих
Їх  ніжності  затісно  на    землі.
В    обіймах  таких  легких  і  прозорих
Пливуть  вони  в  небесній  висоті.
Змінюють
                                                   форму,
                                                                                               зміст,
                                                                                                       конфігурацію
На  них  усе  б  дивилась  із  землі
Хто  так  сказав,  той  має  ,  певно,  рацію:
"Для  них  земні  стежини  замалі".  
Хмарки  в  оселю  запросили  їх  до  себе
А  там  закони  вільні  і  прості,
А  що  земній  душі  в  блакиті    треба-
Радіти  небу,  сонцю,  висоті....

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901827
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2021
автор: Тетяна Акименко