До Дня Соборності України...
Століттями відірвані частини
Окремо – Захід і поріг Дніпра.
В серцях горить єднання України,
Твій прадід впав навіки серед трав…
В безмежжі степу сонечко сідало,
Як тільки смеркло – бій запеклий, згуб.
За незалежність люди помирали,
Пройшли крізь пекло за святий тризуб.
Були повстання, морок окупацій.
Та Акт між УНР та ЗУНР
Наш код несе, ми мусимо єднаться,
Щоб нас ніхто на карті не зітер.
Не зможуть! Україна незалежна.
В ній міць та віра, ми ж бо – козаки!
Не зруйнувати кату її межі,
Нам жити в мирі й славі на віки!
Ця єдність духу справді непоборна.
Козацький вишкіл в дітях не змалів.
Всіх ворогів ми за кордони згорнем,
Бо Україна - вільна та соборна -
В крові - незламність рідної землі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901842
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2021
автор: Білоозерянська Чайка