[i]« Центром всесвіту
будуть Нью-Васюки...»[/i]
О.Бендер
Є такі періоди життя,
що здаються й досі головними
від Еллади до епохи Риму,
у які немає вороття,
поки не замінимо новими.
І втішає, і лякає нас
наша зміна – діти та онуки...
Їх чекає подорож на Марс.
Засобами іншої науки
їхні плани обганяють час.
Хай собі літають аватари
до своїх далеких аеліт,
б'ють у тулумбаси і литаври,
досягають Альфи і Центаври,
думкою охоплюючи світ.
Поки сонце сяє у блакиті,
живемо і ділимо на миті
час, неначе кадри кінема..
Є чого на фініші радіти.
Ми у цьому хаосі як діти,
що були,
і є,
і ось...
нема.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901882
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2021
автор: I.Teрен