Холодний ранок у хутрі зимовім
На землю тайкома мороза запросив,
Аби він всіх в обійми крижанові,
Свої скрипучі міцно охопив.
Мороз тріщить, пощипує, шаліє
І дошкуляє. Тож тепліше одягайсь!
Хоч зараз він нікого не жаліє,
Та скоро і йому наступить край.
А може так зима дає нагоду,
Щоб вдома ми посиділи разом.
Щоб у таку морозяну погоду
Погрілися родинним всі теплом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901938
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2021
автор: Коток Оксана