Я не знаю, чи варто...от-так шелестіти обра́зами...
Чи згорнути все ра́зом, і просто минулим зали́шити..?
І чи є зміст безсило у темінь кидатися фразами?
Коли думка у тебе лиш чорною ниткою вишита...?
Кожен мислить, як вміє....й далеко не кожен по совісті...
Станем спогадом...згаснем....не втішивши щастям чи успіхом...
Хтось боїться лишитись фіналом недоброї повісті...
Хтось покине цю землю, розтанувши щирим усміхом...
Лиш одне життя нам Небом Світлим дароване...
І, мабу́ть, не усе треба просто приймати з подякою...
Наші долі чужими думками болюче тавровані...
Ризикуєм бездарно прожити під вічною мрякою...
8 листопада, 2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901967
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2021
автор: U.Lana