Це увечері сталось, небо палало,
Та воно, випадково про щось віщало?
Розгулявся вітер, мов дух навіжений,
На підмогу, йому мороз злий, скажений.
Вся природа дріма, зима закувала,
Та й озера і водойми зачаклувала,
В задзеркаллі місяць - водевіль гуляє,
А чарівність красуні, аж звеселяє.
Перламутром сірим, переливавсь нині,
І цілунки послав, сонливій калині,
А ясні зірниці - ревнощі принади,
Їм тужливо, вітер співав серенади.
Сніжна пані, вже із вихрем закружляла,
Простирадла білі в полі розстеляла.
Попід лісом, пагорби осяйні сріблом,
А стежки, мережки покриті кристалом.
В сповитку вечір, прошепотів вітриську,
Не показуйте, друзі - велич гетьманську,
Не морозьте землю - поведіть у казку,
Хай природа у сяйві, пізнає ласку.
17.01.2021р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901980
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2021
автор: Ніна Незламна