по тернистих шляхах брести_
снів порожніх бояться пращури_
руни, ідоли, чи хрести_
між закланними та пропащими_
>
тінь осідла, чи кочова,
чи у хащах колючих коренем_
шепіт_ обертом голова,
стіни ходором, іній скорнями_
>
не розплутати слів нитки,
не схопити ікласту істину,
всесвіт з цілого на шматки,
світло диких очей опрісніло_
>
і скубуться чужі боги,
і біснується звір під фресками,
і здіймають пил батоги,
і по хвилях весло плескає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902002
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2021
автор: Ки Ба 1