Такого ще не бачив ти, народе мій. Дивися!
Пішли б вони під три чорти.Звідки вони взялися?
Чому спіткала нас біда? В чому провина наша?
Гірких помилок череда та й заварили кашу.
Ми жити хочемо як люди, а нас штовхають в жебраки.
Корупція для них усюди, розповідаючи байки.
А ми неначе подуріли, підтримуєм не те що треба.
Неначе Бога прогнівили та відвернулось навіть небо.
Нас вміло водять за носи, а ми їм довіряєм.
Тягар цей скільки не неси, ми тільки час втрачаєм.
Вони про нас не хочуть знать, бо товстошкурі дуже.
Ми йти не хочемо до дна, тому єднаймось , друже.
Роз’єднують нас не даремно, рабами легше управляти.
Вони не будуть з нами чемні, бо і нахабні, і пихаті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902093
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2021
автор: Тетяна Верес