Ось і догорає тихий вечір,
І ти мене огортаєш теплом.
А я обіймаю твої плечі,
Ми смакуємо каву за столом.
У небозводі горять зірниці,
І осяюють наше кохання.
Я цілую щоки білолиці,
А із твоїх вуст лине зізнання.
Губи твої такі полум'яні,
І вони манять немовби дурман.
А перса твої такі бажані,
Від яких в мені вирує вулкан.
У каміні полум'я виграє,
Воно розпалює наші серця.
А твоя коса шарму надає,
Вона тобі пасує до лиця.
І цей вечір здійснює бажання,
Аромат кави вабить і п'янить.
Я цілую тебе без вагання,
А серце від хвилювання тремтить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902143
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2021
автор: Віктор Варварич