Ненавиджу коли дресирують
Показують цим, що я лиш муляж
Немовби ножом серце скривають
І сунуть туди своєї болі багаж
Не можна зі мною такого робити
Знай, що реакція завжди буде одна
Якщо ти не можеш мене прийняти
Самотньою буде завжди воля твоя
Знай, приручити ніколи не зможеш
Якщо лізти в серце вбиваючи душу
У кожного свій світ, коли зрозумієш
І лиш тоді говорити себе знову змушу
Самотніми стали не розуміючи ми
Що різні потреби, бажання, - і спокій
Потрібно давати, хоч інколи, - стали
Чужими, піддавшись долі жорстокій
Не розуміння твоє затьмарює знову
І вберегтися не знаю більше як я
Прошу, зрозумій і розпочнемо розмову
Для мене важлива свобода твоя
21.12.2019 (Яресько Я.М).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902422
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2021
автор: Ярослав Яресько