Це Судний день і Судна ніч
І Судне все і все марудне
Кричу тобі а ти нечутна
В безумстві власних протиріч
Тож ані музики ні танців
Лиш голову мою на таці
Тобі на ранок принесуть
Твої заморські фаворити
А ми? Шкода й говорити
Можливо нас ніколи й не було
Розбите серце тонко ніби скло
Тріщить у тебе під ногами
І голова летить до ями
21.01.2021
© Богдан Тригуб
* В обрамленні вірша використана ілюстрація до давньорецьких міфів "Танталові муки". Автора на жаль не знайшов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902430
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2021
автор: Той,що воює з вітряками