Твої листи не пахнуть зов'ялими трояндами,
Не вражають мого серця тонкощами любові,
Не світять ні зорею, ні вогнями, ні гірляндами.
Не торкають і слова віч-на-віч при розмові.
Мій друже,
Створений для інших ніжних тіл,
З тобою лиш одним я нібито сама.
Твої листи зайня́ли весь мій стіл,
Та кожна буква в них зовсі́м німа.
Мій друже,
Та який до біса з тебе рятівник?
Троянди в’януть серед юних літ,
А ти не оживиш. Не оживеш - не чарівник.
А я слізьми збираю цвіт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902444
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2021
автор: Ірина Свірзінська