Мокрий квачик.

Ніч  хурделиця  гуляла
Землю  старанно  вкривала
Снігом,  кидала-крутила,
Кучугури  навалила.

Сидимо  у  хаті  зранку
Бо  засніжено  на  ґанку.
Зачекати  треба  трішки,
Щоб  розчистили  доріжки.

Пес  🐕  Бровко  чомусь  не  вірить.
Хоче  сам  все  перевірить.
Повернувся  -  мокрий  квачик!
Ліг  під  грубку,  як  калачик.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902494
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2021
автор: Зелений Гай