В її вікні свіча задумливо мигтіла,
На підвіконні у залюбленій душі,
Вона комусь, комусь єдиному світила,
І світить нині в цьому теплому вірші.
Що вийшов сонцем із-за серця небокраю,
Рядки розсипав, мов проміння з кришталю,
В яких блищить тендітне слово: обіймаю,
А поруч з ним горить у золоті: люблю!
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902506
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2021
автор: Sukhovilova