Крокою до тебе навпростець,
І ледь чутно відгомін літа.
Любов іде до наших сердець,
Жагучим коханням зігріта.
Сірий туман шлях вистеляє,
І вже чутно тебе звіддаля.
Твій голос мене звеселяє,
Він невинний, як те немовля.
Поряд плескоче бистра ріка,
Вона мчить в омріяні далі.
У гаю звучить пісня дзвінка,
Я дарую тобі коралі.
Ось ти вже на відстані руки,
Очі горять немов зірниці.
На дереві застигли бруньки,
В небі притихли блискавиці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902541
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2021
автор: Віктор Варварич