Концтабір...Страх і біль...
Кров людська лишає слід.
Омита нею ця земля,
Де зараз ходиш ти і я.
Ми живемо і не знаєм,
Живемо в мирі й нарікаєм...
Та згадай, хоч на хвилину,
Що робилось в ту годину...
1940-ві...
Роки сліз та роки крові...
"Негайно очистить арійську расу!
Євреїв зібрати усіх по наказу!"
Одних - у ямах закопати
Або в концтабір, розстріляти!
Чоловіків, жінок, дітей і немовлят-
Усіх... На розстріл ведуть підряд.
Ось тіло... На ньому інше...
Впало в яму в Бабинім Яру...
І лиш по землі ріка крові
Пливе по світу, мов пітьму.
Концтабір... Страшні муки:
Самі собі будують смерть.
Камінь за каменем, з рук у руки -
Криваві мільйони людських сердець.
Газові камери... Крики і плач...
І останнє слово: "Боже, пробач!"
Молитва громом до неба лунає,
Остання сльози на із віч упадає:
Шма Ісраель, Адонай Елохейну,
Адонай Ехат!
Барух шем квод малхуто
леолам ваед!
Ця молитва не слова звичайні,
Молитва кров'ю цих сердець.
Концтабір... Гето... Розстріл... Ями...
Страх дитячий... Нанівець...
Невже не досить крові, люди?
Невже нам Бог не доказав?!
Чому ж тоді війни усюди
Важких слідів вже більш за край?
Люди, ви чуєте?! Люди!
Невже цим жахіттям не буде кінець?
Люди, почуйте же! Люди!
Піднесімо молитву із наших сердець!
----------
Ця подія - не лише трагедія для євреїв,
це великий злочин проти людяності!
Не повертаймо цих жахіть!
Нехай злине наша щира молитва до
Господа Бога за мир у всьому світі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902750
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2021
автор: Ф.С.