Ранкова муза

Ще  сонце  схід  не  плавило  у  небі,
І  тиша  зачекалася  заграв,
Як  стрепенулись  напівсонні  верби,
І  кришталі  упали  поміж  трав.
Небесна  вись  то  більшала,  то  тліла,
Народжуючи  в  муках  день  новий,
Й  озвалася  пташиною  несміло.
Окраєць  неба  раптом  закровив.
Земля  ж  не  здивувалася  –  вдихнула
На  повні  груди  цноту  цього  дня…
Саме  вона  і  музу  підштовхнула,
Щоб  випурхнула  та  із  серця  дна.
16.01.2021.
Ганна  Верес  (Демиденко)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902752
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2021
автор: Ганна Верес