[i]« Держава в державі...»[/i]
Ідіома
І
Яка різниця – яники чи зелі...
І ті – козли, і інші – не орли.
Одні блудили у чужій по(у)стелі,
а другі їли, (к)рали і пили.
Оба відомі слуги Ліліпуті,
які ще лижуть всі його місця
і заглядають в очі-зуби-дупу,
чекаючи подачок до кінця.
Вертаються на циркову арену
шиплячі змії-лу́каші, гієни
і рицарі ножа і тесака –
опора невмирущого совка.
Місця казенні позаймали знову
авакови, шкарлети і портнови,
загавкали шакали шарії,
на горизонті – швондєри-царьови,
в ефірі – розбишаки соловйови
і шарікови – наші і свої.
ІІ
Але яке кому до того діло,
що у пуху і єрмакове рило,
і каються дубінські й деркачі...
на митниці ідуть потоком гроші,
общак охороняє прокурорша,
на цирлі судді й інші діячі.
Як мовиться, знаходяться усюди
і в Україні, й на Росії люди
свої у дошку вівці і вовки,
і коміки кварталу криворожців,
і довбануті ківопезежопці –
і бойки, і живі мертвечуки.
ІІІ
Питається, – куди ж ідуть потоки?
Якого біса і з якого боку
усього цього парламентарі?
А їм розподіляється по чину...
працює гарно змащена машина –
перпетуум-мобі́ле... упирі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902784
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.01.2021
автор: I.Teрен