Всі мудрості життя на власній шкірі
Відчула добре, і пекло не раз.
Згорала, щоб зродитись в певний час,
Завдячуючи лиш глибокій вірі.
Горить в душі святий небес вогонь
І до людей не втрачена довіра.
Всевишньому – любові лиш офіра
У пригорщах натруджених долонь.
Вернеться всім і все в належній мірі.
Душа в любові вознесеться ввись.
І знищиться зла темрява колись.
Не помилитися б, щоб кроки – зрілі.
Нести її до Вічності просторів,
В любові виплекану та в покорі.
22 липня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902872
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.01.2021
автор: палома