Не тримай їі долоню, як не любиш,
З ніжним серцем просто не гуляй,
Вона ж не знає, що лише голубиш,
Тож марні сподівання не давай.
Не цілуй вуста, коли не хочеш,
Приємний дотик в душу не неси,
Не даруй дівчині темні ночі,
Вони ж не варті чистої краси.
Не дивися в чисті-чисті очі,
Той погляд має тисячі орбіт,
А ти лише зруйнуєш сни дівочі,
Навзаєм давши болю кілька літ.
Не гуляй за руку з нею парком,
І квіток чарівних не даруй,
Це для неї стане гарним знаком,
Тож в уяві радість не малюй.
Не люби її ти без кохання,
Навіщо цей пустий усим театр,
Любов лиш варта чесного зізнання,
Любов цінніша від усих карат.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902878
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2021
автор: Вікторія Павлюк