За причілком хати заховались тіні
То роки згадати вийшли юність нині,
Дивляться із сумом як дорога в"ється
А життя водою мов крізь пальці ллється.
Згадкою всміхнулась юність із далека
Понесли на крилах в даль її лелеки,
Лиш роки туманом прикрашають скроні
Повернеться юність для сина і доні.
На причілку хати зацвітають вишні
Не роки, сама я все згадати вийшла,
І калина наче дівчина до шлюбу,
Лиш душа шепоче: "Плакати не буду,
Все в житті минає - весна, літо й осінь
Та навіть зимою - юність в снах і досі.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902893
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2021
автор: синяк