М'ячем відбилося від скла зимове сонце,
І впало променем між вулиць в сірий день,
Що сів, мов голуб сизокрилий на віконце,
Торкнувшись вітром прохолодним до легень.
Замерзле тіло в светр ласки загорнулось,
Душа на плечі з вовни мрію натягла,
Настане час, промовить Небо: все минулось, -
І вмить розкриє сизий голуб два крила.
З вікна злетівши, помандрує світом далі,
Торкнеться вітер до легень душі теплом,
І розіб'є м'ячами сонце всі печалі,
Що заховались за прозорим долі склом.
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902952
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2021
автор: Sukhovilova