Напустився, все кружляє,
Білий сніг неначе вата.
Вітерець ним забавляє,
Вже насипало багато.
Всі сніжинки в бальнім танці,
У нарядних білих сукнях.
Зимові з небес посланці,
Йде велика завірюха.
Вже й дерева одяглися,
Стало ім те до вподоби.
Тільки вітер один злився,
Їх роздягне при нагоді.
Як же те можна терпіти?
Все у білім простирадлі.
Ніде правди йому діти,
Не одягне він вуалі.
Неможливо те зробити,
Бо він одягу не носить.
Як щасливі має миті,
На цю тему мабуть досить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902960
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2021
автор: Валентина Ярошенко