Де живуть,може скажеш,
Хранителі часу?
Може,в хмарах небесних,
Може,в горах земних?
Може,там,де немає
Зовсім біомаси?
Може,десь у лісах,
У печерах німих?
Час не владний над тими,
хто дуже кохає,
Непохитні,яскраві
має завжди чуття.
Час лікує людей
І вчорашнє стирає.
А у справах важливих
- основний привілей.
Ще це форма загальна
буття всього людства
Те,що зв'язує вкупу
Початок й кінець
Це незвідана таїна,
А чи чаклунство
А чи Сонця могутнього
вік- посланець...
Що було і,що буде,
Що плине ,чи сниться,
А чи стукає в двері,
Щодня й повсякчас
Всім потрібен для всього:
Незамінний і змінний,
історичний,
Чарівний,
безкінечний
наш ЧАС.
30.01.2021р.
В.Мала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903083
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2021
автор: Валентина Мала