Для когось щастя – за ворота
Гайнути брамами світів…
А я пишу… І вам до рота
Вже й букви розжував зі слів.
Вкладаю щось, донести віру,
Донести недаремний біль…
Та чи стараюсь я над міру,
Чи й букви ті погризла міль?
Одначе, так поклала доля…
Чи й Дон Кіхот для вітряків?
Що вміє, те і клеє столяр,
Щоб молотить – надбай снопів !
І вже, зернина від зернини
Далеко й скаче ! Ціп – торох !
І дні летять – не видно днини,
Хоча й втомились – з нами Бог !
11.01.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903091
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2021
автор: Костя Ромчук