Час летить, зима мчить на конях,
З ним неначе на перегонах,
Забарилась, сьогодні ж спішить,
На змарнілу землю, спорошить.
І кружля, пада біленький сніг,
Рядном й ковдрами до неї ліг,
Не замерзла, щоб врешті вона,
Подарує любові сповна.
На деревах, аж іскрить вуаль,
Приховає перлами печаль,
Про ті дні, що позаду, в думках,
Як мороз лякав, наводив страх.
Час летить, зима мчить на коні,
І на серці, так тепло мені,
В полі вітер сніжинки здійма,
Врожай щедрий, ляже в закрома.
27.01.2021р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903150
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2021
автор: Ніна Незламна