Жив малий домовичок чок-чок-чоки-чок
де герань на ґанку
на печі мав тайничок чок-чок-чоки-чок
там дрімав до ранку.
На вікні ткач-павучок чок-чок-чоки-чок
наснував фіранки
чемним діткам світлячок чок-чок-чоки-чок
співав колисанки.
У саду сніговичок чок-чок-чоки-чок
віничок з ялинки
з буряка мав язичок чок-чок-чоки-чок
а в очах - вуглинки.
Цвіркунець узяв смичок чок-чок-чоки-чок
й щедрував щедрівки
аж проснувсь домовичок чок-чок-чоки-чок
і нахмурив брівки.
Потягнувсь домовичок чок-чок-чоки-чок
молочком поснідав
вийшов босий на сніжок чок-чок-чоки-чок
коника провідав.
Добрий наш домовичок чок-чок-чоки-чок
хоч плач, а хоч смійся
як з"їдав медяничок чок-чок-чоки-чок
пильнував обійстя.
Затискав він кулачок чок-чок-чоки-чок
і грозився злидням
був він сильний мужичок чок-чок-чоки-чок
хоч слабкий на вигляд.
Жаль, засох там потічок чок-чок-чоки-чок
й хати вже немає...
а малий домовичок чок-чок-чоки-чок
двір оберігає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903179
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2021
автор: ОксМаксКорабель