На воді під берегами,
Плавав Лебідь дуже гарний,
Рак ховався у болоті,
По своїй, звісно, охоті...
Щука поруч пропливала,
І Лебедя запитала:
"Скажи мені, будь ласкавий,
Де ти Лебедю, буваєш,
Коли річка замерзає?"
Лебідь їй відповідає:
"В теплий край я відлітаю!"
Щука це коли почула,
Взять з собою попросила.
Лебідь погодився,звичайно,
Вдвох летіть буде цікаво...
Цю розмову рак почув,
Й попросив він їх обох
Полетіть краще утрьох.
Тож й домовились вони,
Разом всім летіть туди...
Коли ж літечко минуло,
Разом всі летіть хотіли.
Все що треба узяли,
І на воза поскладали...
Упряглися в посторонки,
Рак скомандував:"Рушай!",
І шарпнувся враз назад,
Щука плигнула у воду,
Ну а Лебідь, звісно, вгору...
Посторонки обірвались,
Ото так у них все сталось...
Не злетіли вони, звісно,
Зрозуміли це всі пізно...
Хто був винен, а хто ні,
Здогадайтеся самі...
Жаби з них дуже сміялись,
І, звичайно, дивувались,
Бо ж вони все розуміли,
Щукам й ракам не злетіти,
Не для них це було діло...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903189
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2021
автор: геометрія