Швидше б в трави зелені впасти,
та щоб в буйні , а не в отруйні
біжучи в тих травах пропасти,
пригорнутись до них, вони чуйні,
і дихати з ними, дихати,
думки сумні відпустити,
ще кілька секунд до дощу,
трави просять мене залишитись,
ти вільний,он де ти вільний,
де світ тебе враз проґавив,
я тримаюсь за хрестик натільний ,
ти з нами ... тепер ти з нами ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903217
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2021
автор: Vin Libert