Не сьогодні так на завтра
прийде звісточка неждано.
Це остання мить для тебе!
Завтра уже не настане!
І блукаючи стежинами пам'яті,
абстрактно згадувались картини-
найяскравіші моменти до сьогоднішньої днини.
Було різне: сльози й радість
перший крок і останній слід,
який я залишу гідно бо із Богом в серці жив.
Не святий я, гріхи мав та за них іще
донині-платуу жорстку зазнавав.
Тож то люди схаменіться
не судіть мене суворо,
бо ж ніхто із цього світу
не вийде з німбом над головою-
опорочений з нас кожен.
Та не в тому суть життя,
щоб дістати сан святого
краще коли за життя благородна душа
виткала собі шлейф безсмертя,
що простягається крізь століття до...
'
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903251
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2021
автор: Талочка