[i]Постукала вертка синичка в шибку,
Цей епізод мене не полишав:
а раптом, це чиясь прийшла душа?
Спустилась птахом на біляву липку?
Земне життя і незбагненна вічність…
Багато рідних перейшли межу.
Всі спомини коштовні бережу,
За царство їх – молитва в сумі свічки.
То, може, хтось із них – ота синиця?
І той прийшов, з ким бачились давно?
Синичка дзьобом стукала в вікно –
Й схотілося до шибки притулиться…[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903272
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2021
автор: Білоозерянська Чайка