Вимолиш.

Ти  з  ним-  я  без  тебе
І  щастя  катма.
Любові  до  неба  !
Навколо  тюрма.

Ти  пестиш  руками
Його  за  боки,
Його  ніжну  раму…
Спливають  роки.

Та  стерлась  потроху
Красива  дурня.
Таке  щось  –  на  лоха,
Не  хочеш  ні  дня  !

Не  світить  нічого  –  
І  зміниться  тон  !
Тож  вимолиш  в  бога
Новіш  телефон.
 18.01.2020р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903313
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2021
автор: Костя Ромчук