Сипле, сипле білий сніг,
На землю лягає.
На вікні дрімає кіт,
Тихо спочиває.
Йому сниться мишеня,
З нірки виглядає.
Він стрибає із вікна,
Голову вдаряє.
Де образа та взялась?
Сів і зажурився,
Тепер болить голова,
На себе сварився.
Знову лізе на вікно,
І далі дрімає.
Що із ним потім було?
Синичка сідає.
Позира на неї кіт,
І хвостом виляє.
Та зловить її не зміг,
Бо шибка мішає.
Скочив котик із вікна,
Бо проголодався.
Перестала й голова,
Довго умивався.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903322
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2021
автор: Валентина Ярошенко