Дише… астралом мертва тиша,
у всесвіті лиш я…
Тиша… Ум запитання пише, –
У чому суть моя?
Сокіл… у небесах високо
долає тугу й біль.
Поки… прострація, а спокій –
у практик вища ціль.
Віхи… занурюють у вихор
думок моїх і мрій.
Тихо… пиху́ здираю, з лихом
веду в астралі бій.
П‘єса… Постійні біль і стреси
знецінюють буття.
Престо… лунає неба меса
чи пізні каяття?.
Діло… Нове астральне тіло
пливе у товщі хвиль.
Сміло… страху здолає силу
медитаційний стиль.
Тісно… Меча стискаю міцно
надземного ефес.
Вісті… несу селом і містом,
простую до небес!
01.02.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903326
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2021
автор: Олександр Мачула