Пісня осокору

Яка  краса,  свобода,  божа  воля!
До  голубого  неба  осокор  проріс!
Гілля  своє  могутнє,  сплетене,  і  кволе
В  житті  стрімкому  в  висоту  поніс!

У  голубому  небі  шелестить  листками
І  мудре  гілля  радується  теж
Тому  що  там,  на  висоті,  довколе  –  
Свобода,  воля  і  любов  без  меж!

І  як  не  покохати  осокор  високий
І  радість  ту,  що  в  ньому  пізнаю
І  ту  глибоку  благодать  високу
Настільки,  боже  світлий,  м’єму  оку    
Ти  таїну  відкрив  свою!

5.01.2002

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903374
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2021
автор: mirmak