Моя кохана, моя нескорена краса,
Не підпускай до серця інших стріл.
Най буде мною лиш розплетена коса,
Най буде нашим лиш злиття ранкових тіл.
Моя кохана, чекай на дотик мій,
Живи, люби, не став між нами стін,
Не розглядай відкриту пащу змій.
Ми відбудуємо нам вежу із руїн.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903407
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2021
автор: Ірина Свірзінська