Всміхаюсь щирими устами
І одягаю тіло в щастя.
Усі в душі ми маєм храми,
Що вбережуть нас від напасті.
Частіше б довіряли храмам—
Ми б зустрічали менше болю,
Пізніше б потрапляли в саван
І цінували б краще волю.
Тому радійте, поки є ми.
Широкі хочу бачить губи !
Лиш позитивні є проблеми !
А сонце віддзеркалять зуби !
Теплом зігріє нас світило
І веселіш стає на серці.
Стрімкіше кров біжить по жилах,
А значить – ще даємо перцю !
А значить – ще ! А значить – доля
Дає нам всім прекрасні шанси,
Щоб ми ішли собі по полю,
Всім роздаючи реверанси.
20.01.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903438
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2021
автор: Костя Ромчук