Баба Ніна внучку Таню
Чемності навчала
І з метою виховання
Казку прочитала.
Колобочок неслухняний
Стежкою котився,
Чимось схожий був на Таню
(В школі ще не вчився).
Не схотів він на віконці
Тихенько лежати,
Мовчки грітися на сонці
Й не тікати з хати.
Безтурботний був, ледачий,
Пісеньку співає,
А бабуся вдома плаче -
Його виглядає.
Казку баба дочитала
І тяжко зітхнула,
Як лисичка рада стала –
Колобка ковтнула.
І питає бабця Таню:
-Що повчальне в казці?
Хто хороший, хто поганий,
Хитрий, ходить в масці?
-Я лисичку полюбила,-
Каже Таня мило,-
Треба їсти, поки тепле –
Так матуся вчила.
Баба гралася із тістом
(З дідом - старомодні),
Як не вміли свіже їсти –
Хай сидять голодні!
Цю, бабусенько, науку
Усім пора знати:
Якщо щастя лізе в руки,
Нащо відпихати?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903448
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2021
автор: Катерина Собова