Хоч як лютує лютий уночі,
Удень із даху лиє й лиє сльози,
Отак до вечора він бідний плачучи
Чекає, щоб "впекти" іще морозом.
А вранці знову сонечко зійде
І морозець, звичайно що відступить,
Бо скоро-скоро веснонька прийде
І сіятиме квіти в лісі й лузі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903590
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2021
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський