[i]Переклад з © Copyright: Ирина Самарина-Лабиринт[/i]
Повітря - ти моє, любов до болю…
Симфонія народжених надій…
У серці по відбитку, без паролю
Живеш в душі оголеній моїй.
Ти – бриз легкий, морський у день щасливий,
Весняний дощ, що свіжістю п’янить…
Ти – вітерець, що вальс танцює хтиво…
Ти – для душі невидимий магніт.
Ти - мій струмок, що врятував від спраги.
Ти – оберіг від втрат, і суму й бід.
Ти – острівець душевної наснаги.
Ти – й в темноті освітлюєш мій світ.
Ти, любий - для віршів моїх наснага.
Зізнання у коханні - привід в них.
Тобі, єдиний, ніжність і увага,
Обіймів море трепетних, тісних…
Ти – сон спокійний, тихий на світанку…
Мій промінь сонця, сенс мого життя.
Ти відданий і щирий до останку…
З тобою я квітуча, як весна.
04.02.2021
Л. Таборовець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903666
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2021
автор: Любов Таборовець