Не бійтесь бурі, ті стихають,
На мить як рани у душі.
Самим собі зізнатись тяжко,
Що боїмося темряви.
Самі з собою наодинці
Ми грішимо при всіх, в собі,
І тільки тиша, мудра тиша
Таємну вислухає біль.
Вона усюди всім пристання,
Як Божий храм для каяття,
Як у священника молитва,
Для покаяння грішника.
Не бійтесь бурі, ті стихають,
А біль ніколи не стиха.
Нам для спасіння треба тиша
І Богу щира молитва.
Олександр Кармишев
13.09.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903675
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2021
автор: Oleksandr Karmyshev