Треба люди брати зброю
Та йти воювати,
Від ворожого від рою,
Край свій рятувати.
Бо не може наша влада
Волю проявити,
Та від клятого від гада,
Люд свій боронити.
Ворог клятий зуби точе
На нашу країну,
Погубити рід наш хоче,
Зробивши руїну.
Підіймайтесь мої браття
Для святого бою.
Та мерщій, паліть багаття,
Зробимо їм зною.
Нехай знають ці тварюки,
Взявши зброю в руку.
Які можуть бути муки,
Раз прийшли "без стуку".
А коли їх переможем,
Заживем спокійно,
Врятувати край свій зможем,
Бо ми духом вільні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903682
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2021
автор: jogasan