[i]Через багато років вірші ранні,
Здається, набувають інший зміст.
Неспокій та збентежене здригання
І з юністю моєю дивний міст,
Було багато ліри про кохання –
У юних – це природно – крові зов.
Палкі, нестримні, часом ураганні,
Коли порив сердечний не схолов.
І застрягав клубок чуттів в гортані,
Аж смуток-післясмак свій залишав.
Хвилюють й досі змістом вірші ранні,
А отже – не зачерствіла душа.
[/i]
/Шпалери - інтернет./
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903719
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2021
автор: Білоозерянська Чайка