Тоді було усе зовсі́м інакше,
Ніби й часу́ багато не пройшло,
Простіш, але багато в чо́му краще,
Змінились дуже місто і село…
Та що там місто, люди геть змінились,
Що там село, добра́ як не було,
Законопатились усі й закрились
В мирку́ своє́му, на душі замок…
Чи то поставлені в такі умови,
Що кризи пруть на нас з усіх боків,
Все важче зберегти свої основи
Від пращурів, дідів та від батькі́в…
Випробування чи гримаси долі,
Філософам робота іще та:
Коли прості́ш, бідніш жили́ доволі,
Були і честь, і совість й доброта…
Чи то вже гроші всіх так зіпсували-
Не модними чесно́ти стали всі,
Нові́ часи, нові́ пріоритети стали
І люди вже забули, що є гріх…
Хто думать здатний, щоб не сумнівались-
Нас на пота́лу не зали́шив Бог,
Він просто просить, щоб не забували:
Багато зла, але ж і є Добро…
Серйозна битва йде за людські душі,
Чи не остання в світі білім цім,
Матеріальне чи духовне дужче,
Душа у небі чи тління в землі?
Ніхто крім себе тобі не допоможе,
Свободу вибору Бог дарував усім,
Без них не можна, нехай будуть гроші,
Не продавай лише́ за них Душі́!
05.02.21
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903789
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2021
автор: Галя Костенко