ПОВІКИ

Себе  віддаю  до  кінця.
Вам  це  не  потрібно.
Буцаєте  в  лузи  серця,
Моє  теж.  Обидно.
Тоді  піду  іншим  путьом:
Частину  в  заначку.
Штурм  здується,  скінчиться  шторм,-
Надію  не  втрачу.
Безплатно  кохала  не  раз  -
Не  модно  в  суспільстві.
Хіба  що  чуття  до  ковбас,
Чи  сала,  грам  з  двісті.
Вродилася.  Поряд  по  вік
Кохання  і  розпач.
Акт  третій.  Знов  фарбу  до  вік,
І  Бог  мені  в  поміч.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903824
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2021
автор: Пісаренчиха