НИЗКА ХОКУ

НИЗКА  ХОКУ
.
Клубочком  песик
На  люку  теплотраси.
Хоч  якесь  тепло…

Замерзає  цвіт
Розкішний  хризантеми.
Недобутий  вік.

Нестримно  плаче
Дощами  пізня  осінь.
Незбагненний  сум.

Голосний  стукіт
У  скверику  лунає.
Не  бачу  дятла.

Норовистий  кінь
Вершника  не  любить.
Міцна  вуздечка.

Грізний  буревій
Гілля  соснове  ломить.
Шум  у  лісі.  Глум.

Геть  турботи  всі.
Місяцем  милуюся,
Що  небо  осяває.

Імена  зіркам
Хтось  роздає  в  печалі.
Живуть,  одначе.

Цикади  голос
Який?  –  Не  уявляю.
Літній  солоспів.

Багато  очей
Дивляться  на  місяць.
Ночі  таїна.

Зникають  швидко
В  тумані  перехожі.
Осінній  ранок.

Сухий  метелик
Висить  на  павутині.
Трагічність  долі.  Меньше

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904066
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2021
автор: Едельвейс137