Ось так буває що Лютий чекали
Він якось послабить свої повідки
А він нас морозом і снігом шмагає
Немов людство винне йому за гріхи.
І де вже той Березень-теплий, яскравий
Коли в нас на вулицях щебетання і гам
Коли забуваєм буденні ці справи
Даруєм на свято приємне жінкам.
Та мабуть зарано нас мрії збудили
Замети дороги усі перекрили
Дубіють всі пальці і щоки, і ніс
Застигли в чеканні і поле ,і ліс.
Не кожного разу зима так лютує
Немов щось недобре усім нам віщує
Давайте повіримо у сподівання
У наше майбутнє. У щастя й кохання!
08.02.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904087
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2021
автор: wanatol